Весь народ, вся Україна переживають виклик долі – війну. Починаючи з ранньої весни, ми є учасниками подій – від Кримської ескалації до тяжких протистоянь на сході нашої держави. Констатую про складність ситуації на сході, а серце кричить: «Нема заходу, сходу, півдня чи півночі! Є єдина і неподільна Україна!». Нас роками привчали до такого по-ділу, ніби ми, український народ, якимось дивом з’єднані… Нам не втомлювалися повторювати про наші відмінності, як про щось непримиренне, що немає спільного минулого. Але в різноманітності й різнобарвності наших звичаїв, культури, традицій, різноголоссі спілкування і постає той моноліт Української нації, нашого багатостраждального народу.

І якщо ми й сьогодні не навчимося діяти розсудливо, не перевірятимемо те, що нам намагаються внести до вух і серця, будемо тримати «свою хату» якнайдалі – ми самі собі послабимо руки, загасимо наш дух. Пам’ятаймо, війна на нашій землі розпочалася з брехні. Можна ствердно сказати, що наше суспільство розділилося на три частини: тих, хто відстоював свою та нашу гідність на Майдані і нині перебуває на лінії вогню; тих, хто підтримує перших – волонтери, меценати, всі, хто хоч якось намагається допомогти своїм часом, грошима, транспортом, молитвами, інформацією тощо; тих, хто спостерігає за подіями з новин та дослуховується до пліток. Саме ця третя категорія людей, за висновком лікарів, найбільше страждає від загострень різних хвороб, безсоння та інше. На щастя, у нашому районі – не багато тих, хто просто спостерігає. Більшість людей або самоорганізовується для допомоги бійцям-землякам, або долучається до нашої волонтерської діяльності.

У зв’язку з різким загостренням ситуації на сході, нам не вдалося відправити овочі та інші продукти харчування. Доставляти нинішній гуманітарний вантаж вже потрібно з охороною і караванним методом, оскільки всі автомобілі обстрілюють. Тому 4 вересня, у четвер, зібрано провізію – понад 5 тонн і відправлено до зенітно-ракетного полку, що в м. Білій Церкві. Приступаємо до формування індивідуальних речових мішків з продуктами та предметами першої необхідності. Це продиктовано ситуацією на передовій, коли солдату необхідно «все своє носити із собою». А тому наразі є велика необхідність в поповненні речей, насамперед теплого одягу, термобілизни, підштаників, шкарпеток, зимового взуття, футболок, потрібні кофе, чай, консерви, цигарки, згущене молоко, станки для гоління, мило, туалетний папір, солодощі (печиво, цукерки, вафлі тощо).

Дякуємо людям, які неодноразово підтримували і підтримують далі наших бійців. Знову називаю усіх поіменно: Т.М. Плеханова, Ю.А. Маківський, С.В. Погребнюк, Н.М. Ярмульська, В.А. Скрипник, М.О. Майорко, М.А. Добрівська, М.Ю. Бобрицька, С.Л. Бабич, С.П. Олійник, В.Г. Попота, Н.О. Гвоздіцька, М. Рижук, Н.І. Бойко, В.А. Мошинський, І.С. Кравчук, Л.С. Скочко, Л.Ф. Врублєвська, М.С. Мукало, Т.М. Михайленко, Н.П. Ліщук, Г.М. Жабенко, В.М. Дитина, М.О. Дитина, Л.І. Білогуб, В.М. Стецюк, О.О. Дубина, Т.Ф. Шендерівська, О.П. Бабенюк (мама воїна), Б.М. Рувінський, О.І. Боярська, К.С. Шевчук, Н.Ю. Гриневич, Н. Шварцбург, А.Б. Харченко, М.І. Рижук, Г.Г. Гриценко, В.М. Столярчук, О.Г. Щур, В.Є. Смокталь, Н.А. Храпак, Л.О. Гітченко, Г.М. Політон, П.В. Раташнюк, Т.Г. Задерій, А.Є. Бусол, Л.І. Дюбіна, Т.Т. Чаплигіна, В.І. Борисевич, Л.В. Броновіцька.

Постійно відгукуються пенсіонери Н.І. Дучкова, Н.П. Лукащук, С.І. Задворна, Г.Р. Вишнєвський, В.П. Коноплястий, А.О. Рудніцька, К.О. Голінська, Г.О. Голінська, В.П. Ржевська, П.І. Висоцька, Г.В. Ліщук, Г.М. Ридванська, Т.К. Карніцька. Суттєвою є підтримка таких добродійників, як О.Б. Боярський, Т.М. Превер, О.В. Гарматюк, Т.Г. Максимець, Г.Г. Сотнікова, С.В. Дубовенко, Є.І. Бусол, В. Покотило, Н.Б. Бекер (з Німеччини).

Депутат міської ради Д.І. Глаткий та Є.А. Іванов передали по 1000 гривень, Мовчанівська, Малолисовецька, Шаліївська і Кривошиїнська сільські ради, настоятель Кривошиїнського храму о. Сергій Усатий – продукти, жителі сіл Малі Лисовці та Миньківці – 800 гривень і продукти, приватний підприємець Н.Г. Боряк (магазин «Світлана») – продукти, директор СГ ПП ім. Гагаріна (с. Мовчанівка) В.Г. Щербак – борошно, крупи, олію.

Приємно здивували школярики Костик Денисюк, Вітя Бусол, Максим Андрейченко, Назар Бабич та вихованці християнського дитячого табору, які своїми маленькими заощадженнями активно долучились до великої справи – підтримки Збройних Сил України.

Отже, відтоді, як було здійснено поїздку до м. Слов’янська, зібрано 15787 гривень. Витрати становлять: на одяг військовослужбовцям – 2919 грн., цигарки – 1120 грн., футболки (10 шт.) – 530 грн., допомога солдатам – 6000 грн., кофе – 227 грн., бронежилет (с. Рогізна) – 3060 грн., сітки (50 шт.) – 50 грн.

Залишилось 2148 грн. і 50 євро.

Вклоняємося усім благодійникам за допомогу. Своєю участю в житті зовсім незна-йомих людей ви вкотре засвідчуєте свою людяність, чуйність до чужих проблем. Хоча вони – не чужі, ці проблеми – наші. Ще йде війна, ми втрачаємо синів і чоловіків, але материнські сльози віділлються і ополченцям, і зовнішньому агресору. Україна переможе, ми будемо жити у мирі і благополуччі.

Неля РУДНІЧЕНКО,

член ГО «Народна рада м. Сквири», член районного штабу з питань координації надання допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в АТО, їхнім сім’ям та іншим громадянам України, які перебувають в районі проведення антитерористичної операції

Поділитися новиною:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *